Гіпотиреоз

Що таке гіпотиреоз?

Гіпотиреоз - це стан, при якому щитовидна залоза не виробляє достатньо тиреоїдних гормонів. Гормони трийодтиронін і тироксин (Т3 і Т4) необхідні для нормального функціонування організму, впливають на багато обмінні процеси, терморегуляцію, ріст і розвиток. Дефіцит гормонів щитовидної залози може призвести до порушень у функціонуванні багатьох систем організму.

Варто відзначити, що найпоширенішою проблемою в лікуванні є діагностика гіпотиреозу. Симптоми захворювання можуть бути різноманітними і залежати від ступеня дефіциту цих гормонів. Нелікований гіпотиреоз може призвести до серйозних ускладнень зі здоров'ям, включаючи серцеві захворювання, порушення менструального циклу у жінок і проблеми з фертильністю.

Діагностика гіпотиреозу

Діагностика гіпотиреозу часто починається з аналізів крові, які вимірюють рівні гормонів щитовидної залози, таких як Т3 і Т4. Якщо результати вказують на первинний гіпотиреоз, наступним кроком є вимірювання концентрації антитиреоїдних антитіл, особливо якщо є підозра на хворобу Хашимото.

УЗД (УЗД) щитовидної залози необхідно для оцінки її структури та виявлення можливих аномалій. Крім того, в контексті діагностики важливо розуміти роль гіпофіза в регуляції вироблення гормонів щитовидної залози. Діагноз доповнюється ретельним анамнезом, який може дати підказки щодо причин захворювання щитовидної залози, особливо у випадку хвороби Хашимото.

Епідеміологія гіпотиреозу

Гіпотиреоз – одне з найпоширеніших ендокринних захворювань у світі. Вважається, що субклінічний гіпотиреоз зустрічається у 5% населення. Це стан, при якому рівень гормонів щитовидної залози в нормі, але концентрація ТТГ (тиреотропного гормону) підвищена. Нелікований гіпотиреоз (включаючи субклінічний гіпотиреоз) може призвести до постійного пошкодження цієї залози.

В основному гіпотиреозом страждають жінки, але і чоловіки страждають від дисфункції щитовидної залози. Дослідження показують, що ризик розвитку захворювання зростає з віком. У віковій групі старше 60 років гіпотиреозом можуть страждати до 10% жінок і 6% чоловіків.

Варто також підкреслити, що гіпотиреоз частіше діагностується в країнах з низьким споживанням йоду. У багатьох країнах, зокрема в Польщі, запроваджено профілактичне йодування кухонної солі, що суттєво сприяло зменшенню кількості випадків гіпотиреозу, спричиненого дефіцитом йоду.

Роль щитовидної залози в організмі людини

Щитовидна залоза, розташована в передній частині шиї, є однією з ключових ендокринних залоз нашого організму. Його основна функція - вироблення гормонів щитовидної залози: тироксину (Т4) і трийодтироніну (Т3).

Т3 і Т4 відіграють важливу роль у регулюванні метаболізму, термогенезу, розвитку тканин і багатьох інших фізіологічних процесів. Гормони щитовидної залози впливають практично на кожен метаболічний процес клітини, від виробництва енергії до синтезу білка. Вони також працюють з іншими гормонами, такими як інсулін і кортизол, щоб забезпечити правильну роботу щитовидної залози та метаболічний баланс.

Причини гіпотиреозу

Гіпотиреоз може бути наслідком багатьох причин, як первинних, пов'язаних безпосередньо з щитовидною залозою, так і вторинних, пов'язаних з іншими факторами, що впливають на функціонування щитовидної залози. Можна розрізнити первинний гіпотиреоз і вторинний гіпотиреоз.

Хронічний аутоімунний тиреоїдит, тобто хвороба Хашимото

Хвороба Хашимото є найчастішою причиною гіпотиреозу. Це аутоімунне захворювання, при якому імунна система атакує власну щитовидну залозу, поступово пошкоджуючи її. В результаті цього процесу щитовидна залоза втрачає здатність виробляти достатню кількість гормонів.

Гіпотиреоз - генетичні та екологічні фактори

Деякі люди мають більшу генетичну схильність до розвитку гіпотиреозу. Фактори навколишнього середовища, такі як вплив певних хімічних речовин або дефіцит йоду в їжі, також можуть впливати на ризик гіпотиреозу.

Інші причини гіпотиреозу

Інші причини гіпотиреозу включають пошкодження щитовидної залози в результаті променевої терапії, хірургічного втручання, прийому деяких ліків (лікарський гіпотиреоз), дефіцит гормонів щитовидної залози, а також порушення в роботі гіпофіза, який регулює роботу щитовидної залози, шляхом вироблення ТТГ.

Симптоми гіпотиреозу

Симптоми гіпотиреозу різноманітні, і їх можна сплутати з симптомами інших захворювань. На початкових стадіях захворювання симптоми можуть бути ледь помітними, але з часом вони стають більш вираженими.

Пацієнти найчастіше скаржаться на загальну втому, збільшення ваги, незважаючи на відсутність змін у харчуванні та фізичній активності, відчуття холоду, сухість шкіри, ламкість волосся та нігтів.

Багато людей з гіпотиреозом також відчувають порушення концентрації, проблеми з пам'яттю та поганий настрій. У запущених випадках гіпотиреозу можуть з’явитися такі симптоми, як набряк, уповільнений пульс, захриплість або збільшення щитовидної залози, що називається зобом.

Гіпотиреоз - фізичні симптоми гіпотиреозу

Фізичні симптоми гіпотиреозу часто є першими симптомами, які помічають пацієнти. До найбільш характерних симптомів захворювання відносяться:

• збільшення ваги,
• відчуття холоду,
• суха шкіра,
• ламке волосся,
• набряк обличчя, особливо навколо очей,
• збільшення щитовидної залози, яке може бути видно як зоб на шиї,
• часті запори,
• підвищення концентрації ТТГ,
• зниження лібідо та еректильна дисфункція,
• низький артеріальний тиск,
• послаблення м'язової сили.

Багато людей також відзначають ламкість волосся і нігтів, а також зниження потовиділення. У більш запущених випадках можуть виникнути такі симптоми, як захриплість, утруднене ковтання, біль у ділянці щитовидної залози та порушення менструального циклу у жінок.

Психічні та емоційні симптоми гіпотиреозу

Симптоми гіпотиреозу впливають не тільки на організм, але і на психіку хворого. Найпоширеніші психічні та емоційні симптоми включають:

• депресивний настрій
• депресія
• порушення концентрації,
• порушення пам’яті,
• психічні розлади,
• проблеми з пам'яттю,
• відчуття хронічної втоми.

Багато людей з гіпотиреозом описують відчуття «туману в голові», труднощі з прийняттям рішень і відчуття апатії. У крайніх випадках можуть виникнути суїцидальні думки.

Ускладнення гіпотиреозу

Нелікований гіпотиреоз може призвести до багатьох серйозних ускладнень. Однією з найсерйозніших є кретинізм, який виникає внаслідок вродженого гіпотиреозу у новонароджених, що призводить до стійкої затримки фізичного та розумового розвитку.

Тривалий нелікований гіпотиреоз також може призвести до значного підвищення ризику розвитку серцевих захворювань, таких як атеросклероз або серцева недостатність.

Інші ускладнення включають високий артеріальний тиск, набряк легенів і порушення менструального циклу у жінок.

У крайніх випадках, коли рівень гормонів щитовидної залози дуже низький, може виникнути гіпометаболічна кома. Це критичний стан, який вимагає негайного медичного втручання у відділенні інтенсивної терапії.

Лікування та профілактика гіпотиреозу

Лікування гіпотиреозу зосереджено на доповненні відсутніх гормонів щитовидної залози. Найбільш часто використовуваним препаратом є левотироксин, синтетична форма тироксину.

Дозування підбирається індивідуально для кожного пацієнта на основі регулярного контролю рівня ТТГ і Т4 в сироватці крові. Лікування гіпотиреозу також базується на моніторингу клінічних симптомів і корекції дози препаратів залежно від індивідуальних реакцій пацієнта.

Профілактика зосереджена на ранньому виявленні гіпотиреозу шляхом регулярних аналізів крові, ознайомленні пацієнтів із симптомами захворювання та заохоченням до здорового способу життя, що може допомогти запобігти багатьом ускладненням.

Медикаментозне лікування гіпотиреозу

Медикаментозне лікування гіпотиреозу засноване на заміщенні відсутніх гормонів щитовидної залози.

Найчастіше призначають левотироксин, який можна знайти на ринку під різними торговими назвами - еутирокс, ельтроксин або синтроїд. Це синтетична форма гормону Т4, який організм перетворює в активну форму Т3. Для пацієнтів, які мають труднощі з перетворенням Т4 на Т3, доступні інші препарати, наприклад, ліотиронін, синтетична форма Т3, що продається під назвою цитомел.

Відповідне дозування є вирішальним у фармакологічному лікуванні та має підбиратися індивідуально. У цьому контексті необхідні регулярні аналізи крові для точного моніторингу рівня гормонів щитовидної залози та коригування дози препарату залежно від потреб пацієнта.

Також варто звернути увагу на лікарські взаємодії. Деякі ліки, такі як препарати, що містять залізо, кальцій або деякі протиепілептичні препарати, можуть впливати на засвоєння левотироксину, тому важливо приймати їх з інтервалом у кілька годин після дози гормону.

Дієтичні рекомендації та зміни способу життя

Лікування гіпотиреозу вимагає не тільки відповідного фармакологічного лікування, але й корекції способу життя та харчування.

Йод при гіпотиреозі

Йод є ключовим компонентом, необхідним для виробництва гормонів щитовидної залози, таких як тироксин (Т4) і трийодтиронін (Т3). Достатнє споживання йоду в щоденному раціоні має важливе значення для правильного функціонування щитовидної залози. Дефіцит йоду може призвести до збільшення щитовидної залози, відомого як зоб, і погіршення гіпотиреозу.

Звідки брати йод у своєму раціоні? Основними джерелами йоду є всі морські продукти, включаючи рибу, морепродукти та водорості. На жаль, через географічне положення Польщі доступність якісних продуктів, багатих йодом, є мінімальною. Однак варто підкреслити, що в багатьох країнах кухонну сіль збагачують йодом, щоб запобігти дефіциту цього елемента.

Однак слід зазначити, що людям з гіпотиреозом, особливо хворим на хворобу Хашимото, слід бути обережними з надмірним споживанням йоду. Надлишок йоду може спричинити або погіршити симптоми гіпотиреозу у людей із хворобою Хашимото, оскільки це може призвести до збільшення виробництва антитиреоїдних антитіл.

Гойтрогени в раціоні людей з гіпотиреозом

Гойтрогени - це речовини, які можуть пригнічувати здатність щитовидної залози виробляти гормони. Вони присутні в деяких продуктах, особливо в хрестоцвітих овочах, таких як брокколі, цвітна капуста, капуста і брюссельська капуста. Інші джерела гойтрогенів включають сою, горіхи, полуницю та ріпу.

Гойтрогени - це речовини, які можуть пригнічувати здатність щитовидної залози виробляти гормони. Вони присутні в деяких продуктах, особливо в хрестоцвітих овочах, таких як броколі, цвітна капуста, капуста і брюсельська капуста. Інші джерела гойтрогенів включають сою, горіхи, полуницю та ріпу.

Однак це не означає, що люди з гіпотиреозом повинні повністю виключити зі свого раціону продукти, що містять гойтрогени. Головне – помірність і збалансоване харчування. Більше того, варто знати, що кулінарна обробка також може зменшити вміст гойтрогену в продуктах, що робить їх безпечнішими для споживання.

Протизапальна дієта та гіпотиреоз

Гіпотиреоз, особливо викликаний хворобою Хашимото, часто пов'язаний із запальними процесами в організмі. Протизапальна дієта може зіграти ключову роль у полегшенні симптомів і підтримці належної функції щитовидної залози. Протизапальна дієта передбачає вживання продуктів, які мають природні протизапальні властивості, і уникнення тих, які можуть викликати або погіршити запалення в організмі.

Протизапальна дієта повинна включати продукти, багаті омега-3 жирами, які мають сильні протизапальні властивості та можуть підтримувати здоров’я щитовидної залози. Крім того, ключовим моментом є споживання великої кількості фруктів і овочів, які багаті антиоксидантами та можуть допомогти боротися з вільними радикалами. Вам слід уникати вживання продуктів із високим ступенем обробки, багатих простими цукрами та насиченими жирами, які можуть посилити запалення.

Чи повинна дієта при гіпотиреозі виключати глютен і лактозу?

Деякі люди з гіпотиреозом можуть бути більш чутливими до певних продуктів, які можуть спровокувати алергічні реакції та посилити запалення. Варто звернути увагу на такі продукти, як глютен, молочні продукти та соя.

Головне, однак, те, що гіпотиреоз не означає, що вам потрібно дотримуватися елімінаційної дієти. Дотримуватися безглютенової дієти або виключити споживання лактози необхідно лише за наявності у пацієнта підтвердженої алергії або непереносимості.

Важливість фізичної активності при гіпотиреозі

Фізична активність відіграє ключову роль у лікуванні гіпотиреозу. Люди з цим захворюванням часто відчувають такі симптоми, як втома, збільшення ваги та поганий настрій. Кардіо та силові тренування можуть допомогти полегшити симптоми та покращити ваше загальне самопочуття.

Гіпотиреоз може призвести до уповільнення метаболізму, що, у свою чергу, може призвести до збільшення ваги. Регулярна фізична активність допомагає пришвидшити ваш метаболізм, одночасно сприяючи зниженню та контролю ваги.

Гіпотиреоз – захворювання, яке потребує комплексного підходу. Відповідне фармакологічне лікування в поєднанні з адаптованою дієтою та способом життя може значно покращити якість життя пацієнтів. Головне – регулярно стежити за своїм здоров’ям і пристосовувати терапію до ваших індивідуальних потреб.

Гіпотиреоз при вагітності

Гіпотиреоз під час вагітності - стан, який вимагає особливої уваги та спостереження. Гормони щитовидної залози відіграють ключову роль у внутрішньоутробному розвитку плода, особливо в першому триместрі вагітності, коли інтенсивно розвивається мозок плода.

Нелікований гіпотиреоз під час вагітності може призвести до таких ускладнень, як викидень, передчасні пологи або низький IQ у дитини. Тому важливе значення має відповідне лікування та моніторинг рівня гормонів щитовидної залози під час вагітності.

Жінкам, які планують або вагітні, найчастіше призначають левотироксин (еутирокс, ельтроксин) і L-тироксин. Важливо регулярно контролювати рівень ТТГ і коригувати дозу препарату під наглядом ендокринолога.

Післяпологовий тиреоїдит

Післяпологовий тиреоїдит (як випливає з назви) може виникнути після пологів. Це одна з форм аутоімунного тиреоїдиту, яка викликається імунною реакцією організму на власні клітини щитовидної залози. Найчастіше це захворювання проявляється в перші півроку після пологів.

FAQ щодо гіпотиреозу

Гіпотиреоз – стан, який викликає багато питань і сумнівів. Нижче наведено відповіді на найпоширеніші запитання про цей стан.

Джерела:

1. Kolasa, K. Niedoczynność tarczycy–opis zaburzenia i dietoterapia. Wybrane zagadnienia z zakresu bromatologii, 63.
2. Kuryłło, M., & Mojs, E. (2022). Wpływ niedoczynności tarczycy na procesy poznawcze ze szczególnym uwzględnieniem uwagi i pamięci. Neuropsychiatry & Neuropsychology/Neuropsychiatria i Neuropsychologia, 17.
3. Halczuk, K., & Karwowski, B. (2021). Zmiany czynności wydzielniczych tarczycy w czasie ciąży. Farmacja Polska, 77(8).
4. Skoczek, W., Salamaga, Ł., Szymajda, W., Szymczak, B. Z. M., Araszewski, M., Brzezińska, K., & Owecki, M. Autoimmunologiczne choroby tarczycy – przegląd literatury.
5. Łącka, K., & Czyżyk, A. Leczenie niedoczynności tarczycy Treatment of hypothyroidism.
6. Lewiński, A., Smyczyńska, J., & Hilczer, M. (2002). Nadczynność i niedoczynność tarczycy-przyczyny, rozpoznawanie i leczenie. Przewodnik Lekarza/Guide for GPs, 5(10), 52-62.