Інсулінорезистентність

Дія інсуліну та інсулінорезистентність

Інсулін - це природний гормон, який виробляється організмом у підшлунковій залозі, а точніше в бета-клітинах островів Лангерганса. Ця анаболічна сполука є надзвичайно важливою, оскільки бере участь у метаболізмі вуглеводів, а також білків і жирів, які необхідні для нормального функціонування всього організму.

Що робить інсулін?

Інсулін головним чином регулює концентрацію глюкози в крові. Він знижує рівень цукру в крові до норми, а в клітинах його трохи підвищує, завдяки чому вони можуть успішно здійснювати обмінні процеси. Відповідна концентрація інсуліну також бере участь у перетворенні вуглеводів у жири, а також відповідає за збільшення синтезу білка – забезпечує, серед іншого, окремі амінокислоти.

Розвиток інсулінорезистентності

Інсулінорезистентність виникає, коли в організмі хворого знижується чутливість тканин до дії інсуліну. Через ці ситуації можуть виникнути численні порушення обміну речовин – наприклад, збільшення вироблення глюкози в крові (але спочатку в печінці), зниження поглинання цукру периферичними тканинами, порушення жирового обміну та вже згадане збільшення вироблення інсуліну в підшлунковій залозі, тобто гіперінсулінемія.

Перші нездужання

Початкова фаза розвитку інсулінорезистентності в першу чергу пов'язана зі збільшенням кількості інсуліну в крові, який спочатку використовується для покриття потреб організму – звичайно, до певної міри. Згодом механізми саморегуляції організму починають давати збій, що добре видно за результатами аналізів, а також позначається на самопочутті хворої людини. Потім у такого пацієнта діагностують передіабет і перші симптоми діабету типу 2. Також можуть виникнути серцево-судинні захворювання, такі як гіпертонія, підвищення рівня холестерину, гіпертиреоз та інші метаболічні порушення.

Метаболічний синдром

Варто додати, що інсулінорезистентність не виникає як окреме захворювання. Це частина метаболічного синдрому. Отже, у даного пацієнта знижена чутливість тканин до інсуліну, через що він страждає іншими захворюваннями, пов'язаними з метаболічним синдромом. Це може бути, наприклад, надлишок жирової тканини, захворювання, пов'язані з гіпертонією та ряд ліпідних розладів. Всі ці недуги відносяться до синдрому порушення обміну речовин і тісно пов'язані один з одним. Кожен з них також потребує відповідного лікування, оскільки з часом і поглибленням захворювання можуть становити серйозну загрозу життю та здоров’ю пацієнта.

Причини резистентності до інсуліну

Інсулінорезистентність – це захворювання, яке пов’язане з надмірною вагою та ожирінням. Це стосується людей, які мають значний надлишок жирової тканини – найчастіше збираються всередині черевної порожнини, але не тільки. Цей тип вісцерального жиру гормонально активний, тому виробляє гормони, які протидіють інсуліну. Він також має здатність вивільняти вільні жирні кислоти в кров, що викликає їх швидке зростання. Коли їх кількість в організмі занадто висока, він використовує її як джерело енергії замість глюкози. Тому метаболізм інсуліну в тканинах обмежується, а його рівень у крові підвищується. Збалансування цих процесів в організмі досягається шляхом вироблення в організмі все більшої кількості гормону підшлункової залози, тобто інсуліну.

Інсулінорезистентність і гіпертонія

Інсулінорезистентність також може мати генетичну основу. Підшлункова залоза виробляє інсулін, який має неправильну структуру. Знижена чутливість тканин до інсуліну також супроводжується такими захворюваннями, як гіпертиреоз і гіпотиреоз, гіпертонія, акромегалія, цироз печінки, серцева недостатність, а також поява цілого метаболічного синдрому. Також можливий розвиток синдрому полікістозних яєчників. Внаслідок гіперфункції кори надниркових залоз вони можуть викликати порушення менструального циклу.

Інші фактори ризику інсулінорезистентності

Знижена чутливість до інсуліну також може бути спричинена іншими факторами. Цей стан може виникнути, наприклад, через вік – нею зазвичай страждають літні люди, а також стать – захворювання вражає переважно чоловіків. Однак є аспекти, які можна контролювати. Це, зокрема, надмірна вага та ожиріння. Вісцеральна жирова тканина підвищує резистентність до інсуліну, а збільшення маси тіла викликає викид у кров речовин, які сприяють неадекватній реакції тканин на дію інсуліну. Тому доцільним буде зниження ваги; на щастя, цього можна досягти, дотримуючись відповідної дієти та змінивши харчові звички.

Відсутність фізичної активності

Низька фізична активність також впливає на інсулінорезистентність, а також на несприятливу роботу всього організму. Регулярна фізична активність також допоможе уникнути гіпертонії, а також багатьох інших серцево-судинних захворювань.

Неправильне харчування

На рівень глюкози також впливає неправильне харчування. Високий рівень інсуліну може бути спричинений вживанням висококалорійної їжі, пропуском сніданку, вживанням занадто малої кількості клітковини, транс-жирів, частим вживанням смаженої їжі та їжі, багатої на прості вуглеводи.

Ліки та стимулятори

Інсулінорезистентність також може виникнути внаслідок прийому стимуляторів – таких як алкоголь або сигарети. Ці речовини негативно впливають на роботу всього організму, в тому числі й на дію інсуліну.

Крім того, прийом певних ліків може спричинити розвиток резистентності до інсуліну. Це включає протизаплідні таблетки, тіазидні діуретики, глюкокортикостероїди та блокатори кальцієвих каналів, які використовуються, зокрема, для лікування гіпертонії.

Симптоми інсулінорезистентності

Симптоми, спричинені резистентністю до інсуліну, досить неспецифічні. Людям, які борються з цією хворобою, зазвичай діагностують її досить пізно. Причинами погіршення самопочуття є, наприклад, інші розлади - неправильне харчування або шкідливі харчові звички.

Найпоширенішими симптомами інсулінорезистентності є проблеми зі сном вночі та сонливість після їжі вдень. Артеріальна гіпертензія також виникає при інсулінорезистентності. Крім того, може спостерігатися підвищення рівня сечової кислоти, а також гіпертригліцеридемія.

Пацієнти з діагнозом інсулінорезистентність також скаржаться на часті головні болі, втомлюваність, дратівливість і порушення концентрації. Характерні також напади так званого голодного голоду, які виникають відразу після їжі. Вони можуть супроводжуватися величезним апетитом до солодкого, який важко втамувати.

Інші симптоми

Інші симптоми включають надмірне потовиділення, швидке збільшення ваги та труднощі зі схудненням - навіть незважаючи на дієту або посилені фізичні навантаження. Механізм інсулінорезистентності працює таким чином, що вироблений інсулін не тільки підвищує апетит, але і впливає на постійний ріст тканин, з яким не справляються навіть фізичні навантаження.

Надмірний рівень інсуліну також означає низьку кількість глюкагону, який має протилежну дію інсуліну. Якщо цього гормону в організмі мало, то процес отримання енергії з жирів практично не відбувається, що значно ускладнює схуднення.

Інсулінорезистентність - діагностика

Немає чітко визначених тестів, які б безпосередньо визначали наявність резистентності до інсуліну в даної людини. Фактори ризику резистентності до інсуліну можна перевірити під час лабораторних досліджень. Крім іншого, вимірюється рівень глюкози в крові натще або виконується пероральний тест на толерантність до глюкози. Однак результати можуть вказувати на наявність інших серцево-судинних захворювань із подібними симптомами, а також на переддіабет, і не обов’язково на саму інсулінорезистентність.

Метод HOMA

Існує також метод HOMA, який передбачає розрахунок відповідного компонента на основі концентрації глюкози та інсуліну, які вимірюють у пацієнта натщесерце. Тестовий стандарт HOMA-IR становить 1; якщо результат HOMA-IR перевищує 2,5, це означає, що пацієнт, ймовірно, має резистентність до інсуліну. Однак результат HOMA-IR може бути погіршений у людей з діабетом, тому інсулінорезистентність не може бути повністю діагностована в цьому випадку. У такій ситуації варто шукати інший спосіб.

Тест навантаження глюкозою

Пацієнти також можуть пройти тест на толерантність до глюкози. Хворому необхідно випити розчин, що містить 75 г глюкози, а потім через дві години перевіряють концентрацію цукру та інсуліну в крові. Результати цього виду тестів порівнюють з визначеннями, зробленими натщесерце. Цей оральний тест на толерантність до глюкози дозволяє продемонструвати резистентність до інсуліну. Таким чином можна ефективно діагностувати інсулінорезистентність.

Тест на толерантність до інсуліну також можна провести шляхом вимірювання концентрації С-пептиду. Він виділяється разом з інсуліном у тих самих клітинах підшлункової залози. Підвищення рівня інсуліну означає одночасне збільшення С-пептиду.

До яких захворювань може призвести резистентність до інсуліну?

Люди з інсулінорезистентністю спочатку мають нормальний рівень глюкози, але дуже високий рівень інсуліну. Така ситуація виникає через збільшення вироблення цього гормону підшлунковою залозою саме для подолання опору тканин його дії. Однак з часом секреторні властивості цього органу вичерпуються, що викликає стрімке підвищення цукру в крові - спочатку після їжі, потім незалежно від прийому їжі або продуктів, спожитих в цей день. Ця стадія характеризується переддіабетом або цукровим діабетом 2. У цій ситуації може знадобитися зовнішнє введення інсуліну, рішення про яке може прийняти тільки лікар.

Інсулінорезистентні захворювання

Цей тип розладу призводить в першу чергу до розвитку цукрового діабету типу 2. Однак слід пам'ятати, що інсулінорезистентність також може бути причиною синдрому полікістозних яєчників. Вплив інсуліну на яєчники призводить до того, що вони починають виробляти чоловічі статеві гормони, що підвищує ризик розвитку такого захворювання – особливо у жінок із генетичною схильністю.

Інсулінорезистентність також підвищує ризик інших захворювань. Неалкогольна жирова хвороба печінки, про яку ми говоримо, може бути викликана резистентністю до інсуліну або виникнути під час перебігу описаного захворювання. Часто буває, що це захворювання супроводжується гіпертонією, яка також може мати генетичну основу.

Як лікувати інсулінорезистентність?

Звичайно, багато людей цікавляться, чи можна лікувати резистентність до інсуліну. При цукровому діабеті 2 типу та інших подібних захворюваннях дуже важливим є немедикаментозне лікування. Щоб підтримувати належний рівень цукру в організмі, необхідно буде змінити свій раціон, відмовитися від усіх стимуляторів і подбати про регулярну фізичну активність.

Також дуже важливі регулярні аналізи, завдяки яким пацієнт зможе на ранній стадії дізнатися про можливі порушення вуглеводного обміну або інші проблеми, пов'язані з метаболічним синдромом. Також варто додати, що пацієнти з інсулінорезистентністю повинні завжди повідомляти про свій стан лікарю. Ліки або добавки, призначені для лікування інших захворювань, можуть погіршити симптоми захворювань, пов’язаних з інсуліном.

Фактори ризику можуть виникнути під час прийому ліків від гіпертонії або оральної гормональної контрацепції. Метформін найчастіше використовується для лікування інсулінорезистентності. Однак він рекомендований в основному пацієнтам до шістдесяти років з ожирінням II стадії, а також жінкам з гестаційним діабетом в анамнезі.

Згідно з останніми дослідженнями, доповнення дієти бутиратом натрію також може бути корисним у випадках інсулінорезистентності. Добавка з цим інгредієнтом збільшує секрецію GLP-1, кишкового гормону. Він безпосередньо впливає на бета-клітини підшлункової залози, тим самим знижуючи постпрандіальну глікемію та пригнічуючи секрецію глюкагону. Тому бутират благотворно впливає на зниження резистентності до інсуліну, а також значно знижує рівень холестерину і тригліцеридів і зменшує жирову тканину. Ця речовина не викликає побічних ефектів і має дуже низьку токсичність. Його з успіхом можуть застосовувати пацієнти різного віку. Найкраще вживати бутират у вигляді мікрогранул - тоді він найкраще засвоюється організмом.

Дієта для людей з інсулінорезистентністю

Нелікована інсулінорезистентність може викликати багато різних ускладнень. Щоб позбутися від проблеми надлишку інсуліну, знадобиться відповідна дієта. Однак зміну харчових звичок необхідно поєднувати з введенням постійної фізичної активності. Лише відсутність результатів у впровадженні такого роду аспектів у своє життя є показанням для призначення пацієнту відповідних ліків.

Лікування резистентності до інсуліну за допомогою дієти полягає в першу чергу в нормалізації глікемії, яка виникає після їжі. Споживані продукти в першу чергу повинні містити низький глікемічний індекс і глікемічне навантаження - тільки тоді вони не погіршать самопочуття хворого.

Важливо пам'ятати, що прийом їжі повинен бути регулярним і слід уникати тривалих перерв між прийомами їжі.

Пацієнти також повинні приймати набагато більшу кількість повноцінного білка, оскільки він знижує глікемію після їжі. Це відбувається через зниження секреції кишкових гормонів.

Рослинні жири, що вживаються з їжею, повинні становити від 25% до 40% від загального споживання енергії, оскільки вони уповільнюють процеси травлення і спорожнення шлунка.

Вуглеводи, з іншого боку, повинні складати від 45 до 60% енергетичних потреб. Така досить велика розбіжність пов'язана з фізичною активністю та глікемічним індексом, який мають обрані пацієнтом продукти харчування.

Які продукти вибрати?

Щоб уникнути збільшення маси тіла або серцево-судинних захворювань, які можуть спричинити резистентність до інсуліну, краще уникати споживання оброблених продуктів.

Чудовим джерелом енергії можуть бути свіжі фрукти та овочі, наприклад, яблука, апельсини, чорниця, полуниця, авокадо, а також деякі сухофрукти. Каліфорнійська слива і абрикоси. З овочів найкраще вибрати редис, перець, помідори, кабачки, баклажани та сиру моркву.

Також рекомендуються молочні продукти, такі як кефір, йогурти, жовтий сир, пахта, молоко та гомогенізований сир. Також варто їсти продукти з цільнозернових злаків, наприклад, житні висівки, крупи грубого помелу і макарони.

Рекомендується також нежирне м'ясо і риба, рослинні олії, вершкове масло, горіхи і насіння. Ці види продуктів мають низький і середній глікемічний індекс, завдяки чому можуть усунути виникнення вже згаданого «вовчого голоду».

Пацієнтам з резистентністю до інсуліну слід уникати продуктів із високим глікемічним індексом і продуктів із високим рівнем обробки. Вони викликають значне підвищення рівня цукру в крові, що викликає підвищення рівня інсуліну в організмі. Тому слід уникати стиглих бананів, кавуна, дині, консервованих фруктів, сушеного інжиру, фініків і простих вуглеводів, таких як цукор, тістечка і мед.

Фізична активність для людей із надмірною вагою та ожирінням

Фізичні вправи дозволяють не тільки позбутися жирової тканини, але й уникнути діабету 2 типу та багатьох інших захворювань. Фізична активність регулює вуглеводний обмін, що дозволяє знизити масу тіла.

Фізичні вправи впливають на те, що клітини починають використовувати як глюкозу, що зберігається в м'язових тканинах, так і ту, що надходить безпосередньо з печінки. Регулярні фізичні вправи покращують чутливість клітин до інсуліну і значно знижують рівень цукру в крові.

Заходи для людей з резистентністю до інсуліну

Людям, які борються з цим захворюванням, слід в першу чергу зосередитися на помірній інтенсивності, субмаксимальних і силових навантаженнях. Варто зазначити, що чим довше виконуються вправи, тим сильніше знижується рівень інсуліну.

Пацієнти з інсулінорезистентністю повинні виконувати аеробні вправи. Під час цієї діяльності основним джерелом енергії є тригліцериди, які надходять із вісцеральних жирових клітин. Це дозволяє позбутися жирової тканини навколо живота, яка в багатьох випадках може становити реальну загрозу. Такі заняття також позитивно впливають на зміни в системі кровообігу. Крім усього іншого, вони покращують васкуляризацію м'язових волокон. Тому варто обирати ходьбу, їзду на велосипеді та плавання; вправи повинні бути середньої інтенсивності і тривати близько сорока хвилин.

Інсулінорезистентність і вагітність

Вагітність - це період, коли гормональний баланс жінки значно змінюється. Збільшується вироблення сполук, які діють протилежно інсуліну. Мова йде про кортизол, естроген і плацентарний лактоген. Підвищення рівня цукру в крові необхідно для правильного розвитку плода.

Інсулінорезистентність у вагітних розвивається в другому триместрі. Рівень глюкози в крові матері підвищується, щоб вона могла транспортуватися через плаценту до дитини, що розвивається. Однак через збільшення вироблення гормону може виникнути значна гіперглікемія. Тоді жінка страждає на гестаційний діабет, який може становити величезну загрозу - і для неї, і для дитини. Тому вагітній пацієнтці необхідно змінити свої харчові звички і ввести фізичну активність - звичайно, адаптовану до її можливостей. Дієта під час вагітності полягає насамперед у виборі продуктів з низьким глікемічним індексом і дотриманні регулярного харчування.

Чи небезпечна інсулінорезистентність?

Цей тип захворювання зазвичай виникає на тлі інших захворювань метаболічного синдрому. Він відповідає не тільки за погіршення фізичної форми, але й за погіршення самопочуття. Це, безумовно, позначається на комфорті пацієнтів, які можуть відчувати себе дуже погано, що унеможливлює нормальну життєдіяльність.

Симптоми захворювання досить неспецифічні, тому діагностувати це захворювання може бути справжньою проблемою. Порушення обміну речовин може призвести до розвитку діабету 2 типу та багатьох інших не менш серйозних захворювань. Профілактика здоров’я дуже важлива – підтримання належної маси тіла, регулярні фізичні вправи, проведення часу на свіжому повітрі та дотримання здорового харчування безумовно допоможуть вам уникнути цього типу захворювання. Однак варто додати, що при інсулінорезистентності також необхідно час від часу проходити аналізи. Перебування під наглядом лікаря є дуже важливим і може допомогти в можливій діагностиці інших метаболічних порушень, що розвиваються в організмі пацієнта.

Відвідування спеціаліста

Інсулінорезистентність — це стан, про який завжди слід повідомляти свого лікаря. Ігнорування симптомів, пов'язаних з цим розладом, може мати катастрофічні наслідки! Нелікована інсулінорезистентність викликає серйозні ускладнення - наприклад, у вигляді різних видів захворювань системи кровообігу. Тому візит до лікаря необхідний!

На жаль, у багатьох випадках на консультацію фахівця доводиться чекати дуже довго. Навіть візит до лікаря може стати справжньою проблемою! Що в такому випадку робити? Ідеальним рішенням стане використання онлайн-консультацій, які ми пропонуємо. Електронна консультація – це надзвичайно зручне рішення, яким щодня користуються багато пацієнтів! Вам не доведеться довго чекати на такий візит - це практично у вас під рукою!

Професійні лікарі

Наші пацієнти можуть скористатися порадами спеціалістів у багатьох різних галузях. Кожен візит завжди проходить в приємних і комфортних умовах. Щоб взяти участь у такій консультації, вам достатньо мати доступ до Інтернету та знайти тихе місце, де можна вести таку бесіду.

Під час онлайн-візиту лікар проведе детальну бесіду з пацієнтом щодо турбуючих симптомів або загального стану здоров’я. На основі такої інформації він зможе поставити достовірний діагноз і призначити найбільш адекватну форму лікування.

Електронний рецепт

Участь у онлайн-консультаціях, які ми пропонуємо, також є можливістю отримати електронний рецепт. Такий документ дозволяє придбати ліки за рецептом в будь-якій аптеці. Тому він має такі ж властивості, як і рецепт, виписаний лікарем під час стаціонарного огляду.

Користування онлайн-консультаціями - це величезна зручність, яка дозволяє, перш за все, заощадити час. Тому, якщо вам потрібна консультація спеціаліста щодо різних захворювань або ви підозрюєте початок інсулінорезистентності, не зволікайте - наші спеціалісти обов’язково допоможуть!