Алергія - види, симптоми, діагностика та лікування алергії

Що таке алергія і звідки вона береться?

Імунна система людини розпізнає та знищує будь-які загрози, які можуть потрапити в організм. Це включає в себе різні види бактерій, вірусів, токсинів і паразитів. Одним із механізмів боротьби з непроханими гостями є вироблення антитіл (імуноглобулінів, Ig), тобто білків, які, зв’язуючись зі специфічними молекулами (антигенами), нейтралізують їх або викликають додаткові імунні реакції. Щоб цей процес був ефективним, необхідно ефективно відрізняти чужорідні та потенційно шкідливі речовини від власних чи нешкідливих. В результаті різних, ще не до кінця вивчених явищ, можуть виникати порушення імунної системи. Одним із таких розладів є алергія. Цей термін описує патологічну реакцію імунної системи на контакт із специфічним антигеном, у даному випадку званим алергеном.

Що таке атопія?

Термін, тісно пов'язаний з алергічними захворюваннями, - атопія. Це генетично обумовлена схильність до гіперактивності імунітету і вироблення специфічних антитіл IgE в результаті контакту з алергеном. Можна сказати, що атопія – це певна вроджена схильність, яка означає більший ризик алергії, але не завжди має призводити до неї.

Ми розрізняємо різні типи гіперчутливості, і виникнення алергії пов'язане з негайною реакцією, тобто IgE-залежною або пізньою, в основі якої лежать складніші імунологічні процеси.

Найпоширеніші алергени

Алергенами можуть стати різні хімічні речовини, але деякі з них викликають алергію частіше, ніж інші. У випадку харчової алергії вирізняється т.зв. Велика група алергенів, до якої входять:

• пшениця;
• соєві боби;
• коров'яче молоко;
• яйця;
• риба;
• ракоподібні та морепродукти;
• горіхи;
• арахіс.

Серед інших типів алергії найпоширенішою причиною є:

• кліщі;
• пил;
• пилок рослин: береза, вільха, полин, пилок злаків;
• шерсть тварин;
• отрута перетинчастокрилих: бджоли, шершні;
• гриби, включаючи спори цвілі.

Які симптоми алергії?

Симптоми алергії можуть бути найрізноманітнішими та іноді дуже непередбачуваними. Вони охоплюють широкий спектр захворювань, що вражають різні системи та різного ступеня тяжкості. Найважливішу роль у цьому процесі відіграють антитіла IgE та алергени, які, прикріплюючись до тучних клітин і базофілів, стимулюють вивільнення, серед іншого, гістаміну. З іншого боку, гістамін специфічно зв’язується зі своїми рецепторами по всьому тілу, що призводить до симптомів.

Якщо алергічні реакції проявляються дуже сильно, це називається анафілаксією, яка безпосередньо загрожує життю.

Анафілактичний шок проявляється наступним чином:

1. Спазм гладкої мускулатури бронхів: призводить до раптового нападу задишки, стискання в грудях, кашлю та хрипів при спробі дихати.
2. Спазм гладкої мускулатури травної системи: виникають нудота, блювання, діарея, сильний біль у животі.
3. Підвищення проникності кровоносних судин: результатом є набряк і зміни шкіри у вигляді кропив’янки.
4. Вазодилатація: викликає падіння артеріального тиску, внаслідок чого внутрішні органи недостатньо забезпечуються киснем, а також з’являється почервоніння шкіри.

Якщо симптоми анафілактичного шоку розвиваються дуже швидко, протягом декількох хвилин це може призвести до втрати свідомості, судом, порушень серцевого ритму і, зрештою, смерті. Варто пам'ятати, що перед повномасштабною анафілаксією часто виникають такі попереджувальні симптоми, як відчуття поколювання, свербіння в руках, металевий присмак у роті та шум у вухах. Однак найчастіше алергічні реакції протікають м’якше і проявляються різними алергічними захворюваннями (включно з астмою, алергічним ринітом і харчовою алергією).

Ознакою того, що ми маємо справу з алергією, може бути поява симптомів у певних конкретних ситуаціях, наприклад, висип і діарея після вживання морепродуктів (харчова алергія), нежить під час прибирання квартири (алергія на кліщів домашнього пилу), або задишка при контакті з тваринами (алергія на шерсть тварин).

Найпоширеніші види алергії

Основні види алергії:

• харчова алергія;
• сенсибілізація шкіри;
• контактна алергія;
• медична алергія;
• алергія на отруту комах.

Найпоширеніші алергічні захворювання

Алергічні захворювання - це:

• підвищена чутливість до харчових продуктів, ліків, отрут комах;
• алергічний риніт;
• алергічний контактний дерматит;
• атопічний кон'юнктивіт;
• атопічна бронхіальна астма;
• кропив'янка;
• анафілаксія.

Харчова алергія

Харчова алергія - це сукупність симптомів, які з'являються після вживання певного алергену. Алергени, найчастіше білки, розпізнаються імунними клітинами, в результаті чого розвивається алергічна реакція, в якій переважають симптоми з боку травної системи.

У Польщі найпоширенішими харчовими алергенами у дітей є білки коров’ячого молока, яєчний білок і пшениця. У свою чергу, у дорослих найчастіше діагностують алергію на рибу, морепродукти, горіхи, селеру, помідори та спеції. Важливим явищем, про яке слід пам'ятати, є т. зв. перехресні алергії, що є наслідком спільної структури білків, які створюють алергени. Наприклад, алергія на полин збільшує ймовірність також реакції на селеру та моркву, а алергія на коров’яче молоко зазвичай включає перехресну реакцію на козяче та овече молоко.

Симптоми харчової алергії можуть включати поколювання, свербіж і набряк у роті, діарею та блювоту, а також повторні афти, гастроезофагеальну рефлюксну хворобу та езофагіт. У деяких людей може розвинутися повномасштабний анафілактичний шок, який найчастіше трапляється при алергії на арахіс, молюсків, кунжут, рибу та селеру.

Варто зазначити, що не всі неприємні симптоми після вживання певної їжі можна класифікувати як алергію. Наприклад, непереносимість лактози призводить до неприємних шлунково-кишкових симптомів, але не є алергічним захворюванням, оскільки спричинена дефіцитом ферменту, який розщеплює лактозу, а не порушенням імунної системи.

Алергічний риніт

Алергічний риніт – це симптом алергії, що вражає слизову оболонку носа та пазух. Основною причиною цього захворювання є запальна реакція, пов’язана з антитілами IgE, спрямованими проти алергенів, з якими пацієнт мав контакт у минулому. В результаті приєднання алергену до антитіл гістамін негайно вивільняється з тучних клітин, що в свою чергу проявляється свербінням, чханням і нежиттю. Якщо запальний процес переходить у хронічну фазу, інші клітини імунної системи починають накопичуватися в слизовій оболонці і через секрецію різних прозапальних речовин призводять до тривалих захворювань, зокрема: закладеність носа і утруднене дихання. Це надзвичайно поширена проблема, за оцінками, в Європі вона вражає до 25%. населення.

Симптоми алергічного риніту включають:

• пароксизмальне чхання;
• свербіж носа, вух, горла, неба;
• водянисті виділення з носа;
• зменшення закладеності носа;
• утруднене дихання через ніс;
• зниження нюху.

Крім того, риніт часто може виникати разом із кон’юнктивітом і астмою. У рідкісних випадках також можуть з’явитися системні симптоми, такі як головний біль, проблеми зі сном або депресивний настрій. Варто відзначити, що нападоподібне чхання і нежить скоріше вказують на сезонну алергію, тоді як закладеність носа частіше зустрічається при цілорічному риніті.

Проте у дітей симптоми алергії можуть бути менш очевидними. Часто це: шумне дихання, прокашлювання горла, хропіння, неправильний прикус, дихання відкритим ротом і т.зв. алергічний салют, тобто потирання кінчика носа вгору (це може призвести до утворення поперечної борозни на носі).

Найчастішими алергенами, що викликають алергічний риніт, є інгаляційні алергени:

• пилок культурних рослин: пшениці, вівса, жита, мятлика лучного;
• пилок бур'янів: полин, подорожник, лобода;
• пилок дерев: береза, вільха, ліщина, дуб, ясен;
• кліщі домашнього пилу та борошняні кліщі;
• шкіра, виділення, шерсть тварин;
• цвілеві та дріжджоподібні грибки.

Крім того, слід також згадати професійні алергени:

• латекс;
• барвники;
• промислові хімікати;
• рослинні та тваринні білки: алергени сільськогосподарських тварин, тютюн, перець, кава, какао, сухофрукти;
• метали: нікель, хром, платина.

Вираженість симптомів багато в чому залежить від тривалості контакту з алергеном. Наприклад, у випадку алергії на пилок берези сінна лихоманка проявляється навесні, у квітні. Однак людина з алергією на кліщів домашнього пилу відчуватиме найбільш неприємні симптоми вночі або вранці.

Атопічний дерматит

Атопічний дерматит (АД) — хронічне запальне дерматологічне захворювання з рецидивуючим перебігом і характерною локалізацією висипань. Також це найпоширеніше неінфекційне захворювання шкіри. За оцінками, нею страждають до 2,5 мільйонів поляків. Його симптоми з’являються в ранньому дитинстві і змінюються з віком. У немовлят це найчастіше папуло-ексудативні ураження шкіри, як правило, на обличчі та голові. У міру дорослішання у дитини уражена шкіра стає сухою, сильно свербить, потовщується і червоніє, а висипання спостерігаються переважно в області ліктьових і колінних згинів, на зап'ястях, поверхні рук і на шиї.

Хронічна шкірна алергія та пов’язане з нею запалення призводять до втрати природного захисту від мікроорганізмів і збільшують ризик вірусних, бактеріальних або грибкових суперінфекцій. З цієї причини атопічна шкіра потребує особливого догляду.

Люди з атопічним дерматитом можуть помітити, що їхні симптоми погіршуються в певних ситуаціях. Часто до загострення призводять стреси, перепади температур, подразнюючі чинники, нові косметичні та миючі засоби, вживання певної їжі.

Алерготести

Основою для діагностики алергії завжди є ретельна розмова з лікарем для визначення кореляції між впливом конкретних алергенів і появою симптомів. Потім алерголог або інший фахівець призначає відповідні тести для підтвердження або спростування діагнозу.

Лабораторні дослідження, які найчастіше проводять

Загальна концентрація IgE, визначена в сироватці крові

Алергія, пов’язана з IgE, пов’язана з підвищенням концентрації цього класу антитіл у крові. Однак цей результат також можна отримати при неалергічних захворюваннях, наприклад, паразитарних інфекціях, пухирчатці та деяких гематологічних ракових захворюваннях. Також низька концентрація IgE не виключає можливості алергії.

Концентрація алерген-специфічного IgE

Специфічні антитіла IgE можуть бути більш корисними для діагностики, і вони також можуть визначити, на що у пацієнта алергія.

Еозинофіли в периферичній крові та секретах

Оскільки певний тип імунних клітин, які називаються еозинофілами, пов’язаний з алергічними реакціями, їх вимірювання може бути корисним, особливо у разі загострення.

Визначення імунних комплексів у сироватці крові

Це тест виконується рідко, але в деяких випадках корисний.

Тестування, що включає вплив алергену та оцінку реакції

Точкові та непрямі шкірні проби

Це один з основних тестів в алергології. Оцінює алергічну реакцію шкіри, що має ключове значення в діагностиці, особливо алергічного риніту та бронхіальної астми. Цей шкірний тест передбачає розміщення алергенів і гістаміну на шкірі (для порівняння реакції) і оцінку розміру утворилася пухирі. Результат дозволяє оцінити вираженість алергічної реакції в залежності від типу алергену.

Тести на шкірі

Найважливішим показанням для їх виконання є алергічний контактний дерматит. Цей тест проводиться шляхом розміщення паперових дисків з алергенами на шкірі спини та оцінки тяжкості алергічної реакції через певний проміжок часу (48, 72 і 96 годин). Цей шкірний тест використовується, зокрема, у випадку шкірної алергії. для косметики, барвників, металів і пластмас.

Провокаційні проби

Спроби спровокувати алергічну реакцію вимагають ретельного медичного нагляду та важливі головним чином у випадках підозри на алергію на ліки чи отруту комах.

Лікування алергії

Найкращий спосіб боротьби з алергією - це, звичайно, уникати контакту з алергенами, але це не завжди можливо. У цій ситуації слід застосувати фармакотерапію або імунотерапію.

Найчастіше використовується симптоматичне лікування, яке знімає симптоми алергії, але не позбавляє причини захворювання.

Ліки від алергії включають:

1. Антигістамінні препарати
   Основні ліки, відомі кожному алергіку. На ринку існує кілька видів цих препаратів, що відрізняються за профілем дії та побічними ефектами. Антигістамінні препарати зменшують запалення та полегшують алергічні симптоми, такі як риніт, сльозотеча, шкірні реакції, свербіж, набряк повік та багато інших.
2. Глюкокортикостероїди
   Стероїди мають протизапальну дію, що важливо при хронічних алергічних захворюваннях. В даний час системна стероїдна терапія використовується все рідше, замість неї лікарі охочіше вибирають місцеві препарати. Таким чином зменшується багато побічних ефектів цих препаратів
3. β-адреноміметики
   При бронхіальній астмі їх використовують у вигляді інгаляцій. Вони знімають бронхоспазм і пов’язану з ним задишку.
4. α-адреноміметики
   Вони звужують слизові оболонки і зменшують симптоми алергії при риніті.
5. Антилейкотрієнові препарати
   Вони зменшують запалення і використовуються як допоміжний засіб при бронхіальній астмі.
6. Адреналін
   Це найважливіший препарат при анафілактичному шоці. Він рятує життя та має бути доступним для кожного пацієнта з ризиком анафілаксії.
7. Кромони
   Вони зменшують виділення прозапальних речовин.

У лікуванні алергії також використовується специфічна імунотерапія (так звана десенсибілізація), яка, на відміну від симптоматичного лікування, дозволяє діяти на джерело проблеми. Цей метод передбачає поступове збільшення впливу алергенів, що змушує імунну систему навчитися їх терпіти. Імунотерапія в основному використовується при алергії на пилок рослин і отруту комах.

Приклади ліків від алергії

Приклади антигістамінних препаратів, які допомагають полегшити симптоми алергії:

• klemastyna;
• prometazyna;
• bilastyna;
• loratadyna;
• desloratadyna;
• azelastyna;
• rupatadyna;
• cetyryzyna.

Що робити у разі алергічної реакції?

Лікування алергічних реакцій залежить від їх тяжкості. Найголовніше - допомогти алергіку при підозрі на анафілаксію. В результаті анафілактичної реакції відбувається зменшення потоку повітря в дихальних шляхах, різке падіння тиску і швидко розвивається поліорганна недостатність. Алергічна реакція може бути настільки сильною, що за короткий час призведе до смерті.

1. Кожен пацієнт (і його найближче оточення) повинні бути ретельно навчені введенню адреналіну, який завжди варто мати при собі. Адреналін вводити внутрішньом'язово по передньобоковій поверхні стегна. Цей препарат має протишокову дію, і більшість смертей внаслідок анафілаксії є наслідком несвоєчасного введення адреналіну.
2. Важливо також зменшити ступінь впливу алергену, наприклад, видаливши жало у випадку алергії на комах.
3. У всіх випадках необхідно викликати швидку допомогу, навіть коли симптоми анафілактичного шоку здаються стихаючими. У разі зупинки дихання оточуючим необхідно негайно розпочати реанімацію, стиснувши грудну клітку до прибуття бригади швидкої медичної допомоги.

Домашні засоби від алергії

Алергія з легкими симптомами не потребує звернення до екстреної допомоги. Часто достатньо прийняти антигістамінний засіб, призначений лікарем або проданий без рецепта. Також слід пам’ятати про уникання контакту з алергенами.

Крім ліків, для лікування алергії та її симптомів також можуть бути корисні інші методи, наприклад:

• інгаляції;
• холодні компреси;
• уважне читання пилкових календарів;
• ретельне прибирання квартири;
• прання постільної білизни при високій температурі;
• провітрювання приміщень;
• часто миття обличчя;
• дієта з урахуванням можливих перехресних реакцій між алергенами.

Поширені запитання

Джерела:

1. Dobrzańska A, Obrycki Ł, Socha P. Pediatria w praktyce lekarza POZ. Warszawa: Standardy Medyczne; 2023.
2. Gajewski P. Interna Szczeklika 2019. Kraków: Medycyna Praktyczna; 2019.
3. Rey A, Chełmińska M. Ogólne zasady postępowania w chorobach alergicznych w praktyce lekarza rodzinnego. Forum Med Rodz. 2019;13(4):170-5.